- поязичити
- —————————————————————————————поязи́читидієслово доконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
поязичити — чу, чиш, док., над ким, перед ким і без додатка, розм. Наговорити чогось поганого про кого небудь … Український тлумачний словник
поязичений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до поязичити … Український тлумачний словник